В одинокої матері діти яким 9 і13 р прпутили багато навчання і неатистовані із деяких предметів ї направили у міністерство освіти чи можуть ї позбавити батьківських прав і чим можна їй допомохти?

Відповідно до статті 121 Сімейного кодексу України права і обов’язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому в установленому законом порядку. Саме на батьків покладається відповідальність за виховання дітей, захист їх прав та інтересів, турботу про здоров’я, фізичний, психічний, духовний і моральний розвиток дитини.

На жаль, батьки не завжди гідно поводяться по відношенню до дітей, зловживають своїми правами або ухиляються від виконання батьківського обов’язку. За таких обставин з’являється привід для позбавлення батьківських прав.

При цьому, в своїй постанові від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» Пленум Верховного Суду України роз’яснив, що позбавлення батьківських прав є крайньою мірою впливу на осіб, які не виконують батьківських обов’язків, а тому питання про її застосування слід вирішувати тільки після повного, всебічного, об’єктивного з’ясування обставин справи, в тому числі ставлення батьків до дітей.

На яких підставах батька або матір можуть позбавити батьківських прав?

Законодавством України, зокрема ч. 1 ст. 164 СК, встановлено вичерпний перелік підстав для позбавлення матері або батька дитини батьківських прав. Згідно норм зазначеної статті, до втрати прав може призвести:

• залишення без поважної причини дитини в пологовому будинку або іншій установі охорони здоров’я та відсутність відносно неї батьківського піклування протягом шести місяців
• ухилення від виховання дітей (свідома і навмисна відсутність турботи, ігнорування потреб дитини та інше)
• хронічний алкоголізм або наркотична залежність (необхідна наявність відповідних медичних висновків)
• експлуатація дитини, в тому числі примушування до жебракування та бродяжництва
• засудження за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини
• жорстоке поводження з дітьми (приниження, фізичне або психічне насильство тощо)

Яка Процедура позбавлення батьківських прав?

Порядок позбавлення батьківських прав передбачає виключно судову процедуру, за обов’язкової участі органу опіки та піклування (ч. 4 ст. 19 Сімейного кодексу України). Відкриття судового провадження відбувається на підставі позовної заяви.

Справи про позбавлення батьківських прав розглядаються в порядку позовного провадження, через що їх підсудність визначається відповідно до ч. 1 ст. 109 Цивільного процесуального кодексу України.

Тобто позов подається за місцем проживання відповідача.

При цьому, якщо в позовних вимогах, крім позбавлення батьківських прав, заявлено вимогу про стягнення аліментів дитини, позов може подаватися за вибором позивача згідно ч. 1 ст. 110 ЦПК.

Хто може звернутися з позовом до суду про позбавлення батьківських прав?

Стаття 165 СКУ називає обмежене коло осіб, які мають право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав.

Цей перелік включає в себе одного з батьків, опікуна, піклувальника, особу, в сім’ї якої проживають діти, заклад охорони здоров’я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому знаходиться малюк, орган опіки та піклування, прокурора, а також саму дитину, яка досягла 14 років.

Хоча список осіб, зазначених у цій статті є вичерпним, у судовій практиці зустрічаються випадки розгляду справ про позбавлення батьківських прав за позовами інших родичів. Так, згідно з ч. 2 ст.

258 СК і ч. 2 ст.

262 СК бабуся, дідусь, брат, сестра, вітчим, мачуха мають право звернутися за захистом прав та інтересів дитини в орган опіки та піклування або до суду без спеціальних на те повноважень.

Які документи потрібні для позбавлення батьківських прав?

Для більш детального, повного, всебічного і об’єктивного з’ясування обставин справи і винесення найкращого рішення в інтересах дитини, крім позовної заяви до суду необхідно подати наступні документи:

• копія паспорта позивача
• довідка про склад сім’ї
• довідка про доходи позивача
• копія свідоцтва про народження дитини
• характеристика з місця роботи заявника
• висновок психолога після бесіди з дитиною
• копія свідоцтва про розірвання шлюбу
• характеристика з місця проживання позивача
• акт обстеження житлово-побутових умов
• характеристика з місця навчання дитини із зазначенням участі батьків у її вихованні

Більш точний перелік документів для позбавлення батька або матері батьківських прав залежить від індивідуальних особливостей справи, з якими під час особистої юридичної консультації допоможе розібратися адвокат по позбавленню батьківських прав.

Які наслідки позбавлення батьківських прав батька, матері?

Результатом вступу в законну силу рішення суду про позбавлення батьківських прав батька і/або матері є втрата всіх прав, заснованих на спорідненості з дитиною.

Йдеться про ті права, які належать батькам і реалізуються ними до досягнення дітьми повноліття. Більш конкретно правові наслідки позбавлення батьківських прав описані в ст. 166 Сімейного кодексу.

Згідно норм зазначеної статті батько і мати, які втратили права щодо дитини:

• втрачають право на виховання дітей
• втрачають немайнові права щодо дітей
• перестають бути представниками дитини
• втрачають права на пільги і держ. допомогу
• не можуть бути усиновлювачами та опікунами
• не можуть розраховувати на майнові права, пов’язані з батьківством і материнством, які присуджувалися б їм при непрацездатності

Слід зауважити, що батько і мати, позбавлені батьківських прав, не звільняються від обов’язку по утриманню дитини до досягнення нею 18 років (ч. 2 ст. 166 СК). Крім того, батьки зобов’язані брати участь у додаткових витратах на дітей (ст. 185 СК) і відшкодовувати шкоду, завдану дитиною (ст. 1183 Цивільного кодексу України).

Позбавлення батька або матері батьківських прав не впливає на обсяг прав самих дітей. Тобто дитина зберігає всі майнові права, засновані на кровній спорідненості, зокрема, право на аліменти, права власності на нерухоме майно або право користування житловим приміщенням. Крім того, відповідно до ст. 1261 ЦК, діти залишаються спадкоємцями першої черги.

Як позбавити батька (матір) батьківських прав?

Для цього необхідно скласти і подати позовну заяву (завантажити зразок можна нижче).

Завантажити зразок позову про позбавлення батьківських прав

Чи може батько сам відмовитися від дитини і як це зробити?

Добровільна відмова від дитини в Україні неможлива — це заборонено статтею 155 Сімейного кодексу. Якщо чоловік не є біологічним батьком, застосовується процедура оскарження батьківства.

Найважливішим доказом наявності або відсутності спорідненості є генетична експертиза — аналіз ДНК.

Якщо її результати спростовують спорідненість, суд має право зобов’язати РАЦС виключити відомості про батька з актового запису про народження дитини.

Чи можна позбавити батьківських прав за несплату аліментів?

Практика Верховного Суду з даної категорії справ однозначна: якщо один з батьків (зазвичай, саме батько) не платить аліменти на утримання дитини — це не є підставою для позбавлення його батьківських прав.

Така правова позиція ВС повністю відповідає положенням статті 164 Сімейного кодексу України, де міститься вичерпний список причин для позбавлення батька (матері) прав на дитину.

Роз’яснення повного переліку підстав для позбавлення батьківських прав, з коментарями адвоката, наведено в розділі № 2 нашої статті.

Права жінки, яка має статус «одинока мати»

На сьогодні досить актуальною залишається тема надання додаткової відпустки жінці, яка має статус «одинока мати» та компенсація такої відпустки у разі звільнення.

Відповідно до ст.

19 Закону України «Про відпустки» жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину з інвалідністю, або яка усиновила дитину, матері особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи, одинокій матері, батьку дитини або особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи, який виховує їх без матері (у тому числі у разі тривалого перебування матері у лікувальному закладі), а також особі, яка під опіку дитину або особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи, чи одному із прийомних батьків надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів (ст.73 КЗпП). За наявності декількох підстав для надання цієї відпустки її загальна тривалість не може перевищувати 17 календарних днів. При цьому встановлено, що чіткого визначення поняття «одинока мати», законодавство не містить, заміняючи його характеристиками, необхідними для надання тих чи інших прав або пільг.

Так, у ст.

18-1 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми», поняття «одинока мати» опосередковано розкриваються наступним чином: Право на допомогу на дітей одиноким матерям мають одинокі матері (які не перебувають у шлюбі), одинокі усиновлювачі, якщо у свідоцтві про народження дитини або документі про народження дитини, виданому компетентними органами іноземної держави, за умови його легалізації в установленому законодавством порядку (рішенні про усиновлення дитини), відсутній запис про батька (матір) або запис про батька (матір) проведено в установленому порядку органом державної реєстрації актів цивільного стану за вказівкою матері (батька, усиновлювача) дитини. Право на допомогу на дітей одиноким матерям (батькам) має мати (батько) дітей у разі смерті одного з батьків, які не одержують на них пенсію в разі втрати годувальника, соціальну пенсію або державну соціальну допомогу дитині померлого годувальника, передбачену Законом України «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю».

Якщо одинока мати, одинокий усиновлювач, мати (батько) у разі смерті одного з батьків зареєстрували шлюб, то за ними зберігається право на отримання допомоги на дітей, які народилися чи були усиновлені до шлюбу, якщо такі діти не були усиновлені чоловіком (дружиною).

Жінка, яка має дітей від особи, з якою вона не перебувала і не перебуває в зареєстрованому шлюбі, але з якою вона веде спільне господарство, разом проживає і виховує дітей, права на одержання допомоги, встановленої на дітей одиноким матерям, не має. При реєстрації цією жінкою шлюбу з особою, від якої вона має дітей, допомога на дітей, народжених від цієї особи, не призначається.

Відповідно до ч.1 ст.

18-2 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми», допомога на дітей одиноким матерям призначається за наявності витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження дитини, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану, або довідки про народження, виданої виконавчим органом сільської, селищної, міської (крім міст обласного значення) ради, із зазначенням підстави внесення відомостей про батька дитини до актового запису про народження дитини відповідно до абзацу першого частини першої статті 135 Сімейного кодексу України, або документа про народження, виданого компетентним органом іноземної держави, в якому відсутні відомості про батька, за умови його легалізації в установленому законодавством порядку.

За таких умов, слід дійти висновку про те, що «одинока мати», — це особа, що має дитину, у свідоцтві про народження якої відсутній запис про батька або запис про батька проведено в установленому порядку органом державної реєстрації актів цивільного стану за вказівкою матері дитини.

Ця теза зазнала розвитку у постанові Кабінету Міністрів України № 1751від 27 грудня 2001 р. «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми» (із змінами та доповненнями), відповідно до п.35 якої, для призначення допомоги на дітей одиноким матерям до органу соціального захисту населення подаються такі документи:

• 1) заява про призначення допомоги, що складається за формою, затвердженою Мінсоцполітики;
• 2) декларація про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги, що складається за формою, затвердженою Мінсоцполітики (далі — декларація);
• 3) довідка про доходи у разі зазначення в декларації доходів, інформація про які відсутня в ДПС, Пенсійному фонді України, фондах соціального страхування тощо та згідно із законодавством не може бути отримана за відповідним запитом органу соціального захисту населення. У разі неможливості підтвердження таких доходів довідкою до декларації додається письмове пояснення із зазначенням їх розміру;
• 4) витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження дитини, виданий відділом державної реєстрації актів цивільного стану, або довідка про народження, видана виконавчим органом сільської, селищної, міської (крім міст обласного значення) ради, із зазначенням підстави для внесення відомостей про батька дитини до актового запису про народження дитини відповідно до абзацу першого частини першої статті 135 Сімейного кодексу України, або виданий компетентним органом іноземної держави документ про народження, в якому відсутні відомості про батька, за умови легалізації такого документа в установленому законодавством порядку;
• 5) копія свідоцтва про народження дитини.

У Постанові Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» № 9 від 06.11.1992 року, одинокою матір`ю була визнана «жінка, яка не перебуває у шлюбі і у свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис про батька дитини або запис про батька зроблено в установленому порядку за вказівкою матері, або вдова, інша жінка, яка виховує і утримує дитину сама». За цим визначенням поняття «одинокої матері» включає поняття «інша жінка, яка виховує і утримує дитину сама». Тобто для визнання «іншої жінки» одинокою потрібно дві ознаки: вона сама і виховує, і утримує дитину.

Слід зазначити також, що Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у своїй постанові від 13.06.

2018 у справі № №822/2446/17 вказав, що правовий статус поняття «одинокого батька» не врегульований законодавством, вбачається можливим застосовування аналогії поняття «одинокої матері», тлумачення якого зазначено у Постанові Пленуму ВСУ.

Тобто, для набуття статусу «одинока матір», «одинокий батько», необхідні 2 факти: не перебування у шлюбі, а також виховання і утримання дитини самими матір`ю чи батьком відповідно, тобто без участі іншого з подружжя у житті дитини.

Натомість, після набрання чинності Законом України «Про відпустки» таке визначення одинокої матері застосовуватись не може, оскільки в п.5 ч.12 ст.10 цього Закону визначено поняття одинокої матері як такої, яка виховує дитину без батька.

1. Це означає, що одинокою матір`ю є жінка, яка не перебуває у шлюбі і у свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис про батька дитини або запис про батька зроблено в установленому порядку за вказівкою матері; вдова; жінка, яка виховує дитину без батька (в тому числі і розлучена жінка, яка сама виховує дитину, якщо батько не проживає разом з дитиною та відсутні інші докази його участі у вихованні дитини, і за цих самих умов жінка, яка вийшла заміж, але її дитина новим чоловіком не всиновлена).
2. Законодавством не передбачено, які саме документи має подати жінка, яка виховує дитину без батька (в тому числі і розлучена жінка, і жінка, яка вийшла заміж, але її дитина новим чоловіком не всиновлена) на підтвердження факту виховання дитини без участі батька.
3. Питання виховання батьками дитини визначено Сімейним кодексом України.

Згідно зі ст. 157 Сімейного кодексу України, питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той з батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Батьки мають право укласти договір щодо здійснення батьківських прав та виконання обов`язків тим з них, хто проживає окремо від дитини.

Як передбачено ст. 158 Сімейного кодексу України, за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкування з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї.

Рішення про це орган опіки та піклування ухвалює на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення.

 У разі ухилення батька від виконання своїх обов`язків з виховання дитини мати має право звернутися до суду з позовом про позбавлення його батьківських прав.

З урахуванням зазначеного для підтвердження факту, що батько не бере участі у вихованні дитини, можуть бути пред`явлені, наприклад, ухвала суду на підставі клопотання слідчого про розшук відповідача у справі за позовом про стягнення аліментів, рішення суду про позбавлення відповідача батьківських прав, рішення органів опіки та піклування або суду про відсутність участі батька у вихованні дитини тощо. Наявність відомостей про те, що дитина проживає разом з матір`ю, не дає достатніх підстав стверджувати, що батько не бере участі у її вихованні.

Розглянемо питання тривалості такої відпустки та підстави для її надання. Наприклад, якщо жінка має двох дітей, кожному з яких до 15 років, або одинока мати виховує дитину без батька, або жінка виховує дитину-інваліда, або батько виховує дитину без матері.

У кожному із цих випадків є одна підстава для надання додаткової відпустки та її тривалість становить 10 календарних днів. Якщо ж, наприклад, одинока мати виховує двох дітей віком до 15 років, то в неї дві підстави для отримання додаткової відпустки (статус одинокої матері і наявність двох дітей), те ж саме стосується і одинокого батька.

Якщо підстав більше однієї, тоді тривалість відпустки становитиме 17 календарних днів.

Щорічні додаткові відпустки за бажанням працівника можуть надаватись одночасно з щорічною основною відпусткою або окремо від неї. Щорічні основна та додаткові відпустки надаються працівникові з таким розрахунком, щоб вони були використані, як правило, до закінчення робочого року.

Відповідно норми статті 20 Закону України «Про відпустки» додаткова відпустка може бути перенесена на інший період. За ініціативою роботодавця відпустку можна перенести у зв’язку з виробничою необхідністю – але тільки з письмового дозволу співробітниці.

Слід зазначити, що відповідно до чинного законодавства, додаткова відпустка на дітей не впливає на тривалість основної щорічної відпустки або інших відпусток.

Ця відпустка надається додатково, незалежно від кількості днів щорічних відпусток, передбачених Законом України «Про відпустки», а також іншими законами і нормативно-правовими актами.

Слід зауважити, що така відпустка надається незалежно від стажу роботи на підприємстві.

З 1 липня 2020 р. допомога на дітей одиноким матерям призначається за новими умовами, – мінсоцполітики

Роз’яснення щодо допомоги на дітей одиноким матерям

• 1.Хто має право отримувати допомогу ? 
• Право на допомогу на дітей одиноким матерям мають одинокі матері (які не перебувають у шлюбі), одинокі усиновлювачі, якщо у свідоцтві про народження дитини або документі про народження дитини, виданому компетентними органами іноземної держави, за умови його легалізації в установленому законодавством порядку (рішенні про усиновлення дитини), відсутній запис про батька (матір) або запис про батька (матір) проведено в установленому порядку органом державної реєстрації актів цивільного стану за вказівкою матері (батька, усиновлювача) дитини.
• Право на допомогу на дітей одиноким матерям (батькам) має мати (батько) дітей у разі смерті одного з батьків, які не одержують на них пенсію в разі втрати годувальника, соціальну пенсію або державну соціальну допомогу дитині померлого годувальника, передбачену Законом України «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю».
• Жінка, яка має дітей від особи, з якою вона не перебувала і не перебуває в зареєстрованому шлюбі, але з якою вона веде спільне господарство, разом проживає і виховує дітей, права на одержання допомоги, встановленої на дітей одиноким матерям, не має. При реєстрації цією жінкою шлюбу з особою, від якої вона має дітей, допомога на дітей, народжених від цієї особи, не призначається.
• 2.Вимоги для отримання допомоги? 
• Для призначення, виплати та припинення виплати допомоги на дітей одиноким матерям додатково застосовуються умови призначення, виплати та підстави для припинення виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

• Для призначення допомоги на дітей одиноким матерям подаються такі документи:
• 1) заява про призначення допомоги, що складається за формою, затвердженою Мінсоцполітики;
• 2) декларація про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги, що складається за формою, затвердженою Мінсоцполітики (далі ― декларація);
• 3) довідка про доходи у разі зазначення в декларації доходів, інформація про які відсутня в ДПС, Пенсійному фонді України, фондах соціального страхування тощо та згідно із законодавством не може бути отримана за відповідним запитом органу соціального захисту населення. У разі неможливості підтвердження таких доходів довідкою до декларації додається письмове пояснення із зазначенням їх розміру;
• 4) витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження дитини, виданий відділом державної реєстрації актів цивільного стану, або довідка про народження, видана виконавчим органом сільської, селищної, міської (крім міст обласного значення) ради, із зазначенням підстави для внесення відомостей про батька дитини до актового запису про народження дитини відповідно до абзацу першого частини першої статті 135 Сімейного кодексу України, або виданий компетентним органом іноземної держави документ про народження, в якому відсутні відомості про батька, за умови легалізації такого документа в установленому законодавством порядку;
• 5) копія свідоцтва про народження дитини.
• Усиновлювачі подають також копію рішення про усиновлення.

• 3.Як реалізовуватиметься виплата допомоги?
• Допомога на дітей одиноким матерям, яку призначено за умовами, що діяли до 30 червня 2020 р. (включно), виплачується до закінчення строку її призначення.
• З 1 липня 2020 р. допомога на дітей одиноким матерям призначається за новими умовами.
• Допомога на дітей одиноким матерям, одиноким усиновлювачам, матерям (батькам) у разі смерті одного з батьків, які мають дітей віком до 18 років (якщо діти навчаються за денною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, ― до закінчення такими дітьми закладів освіти, але не довше ніж до досягнення ними 23 років), надається в розмірі, що дорівнює різниці між 100 відсотками прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за два квартали, що передують місяцю, який передує місяцю звернення за призначенням допомоги на дітей одиноким матерям (далі ― період, за який враховується дохід).

Середньомісячний сукупний дохід сімʼї визначається відповідно до Порядку обчислення середньомісячного сукупного доходу сім’ї (домогосподарства) для усіх видів державної соціальної допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 р. № 632.

1. Допомога на дітей одиноким матерям не призначається, якщо:
2. 1) у складі сім’ї є працездатні особи, які досягли 18-річного віку станом на початок періоду, за який враховуються доходи, та не працювали, не проходили військової служби, не провадили підприємницької чи професійної незалежної діяльності, не здобували освіти за денною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти, не зареєстровані в центрі зайнятості як безробітні або як такі, що шукають роботу, сумарно більше ніж три місяці протягом періоду, за який враховуються доходи (крім випадків, передбачених в абзацах десятому ― чотирнадцятому цього пункту).
3. Допомога на дітей одиноким матерям у зазначеному випадку призначається, якщо особи протягом періоду, за який враховуються доходи:
4. сплатили або за них сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в розмірі, не меншому від мінімального, сумарно протягом трьох місяців; доглядали за дітьми до досягнення ними трирічного віку або за дітьми, які потребують догляду протягом часу, визначеного в медичному висновку лікарсько-консультативної комісії, але не більше ніж до досягнення ними шестирічного віку, за дітьми, хворими на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, за дітьми, які отримали тяжку травму, потребують трансплантації органа, потребують паліативної допомоги, яким не встановлено інвалідності, за особою з інвалідністю І групи, за особою з інвалідністю ІІ групи внаслідок психічного розладу, за дитиною з інвалідністю віком до 18 років, а також за особами, які досягли 80-річного віку; надавали соціальні послуги з догляду відповідно до законодавства;
5. 2) особи, які входять до складу сім’ї, протягом 12 місяців перед зверненням за призначенням допомоги на дітей одиноким матерям, здійснили купівлю земельної ділянки, квартири (будинку), транспортного засобу (механізму), будівельних матеріалів, інших товарів довгострокового вжитку або оплатили (одноразово) будь-які послуги (крім медичних, освітніх та житлово-комунальних згідно із соціальною нормою житла та соціальними нормативами житлово-комунального обслуговування) на суму, яка на дату купівлі, оплати перевищує 50 тис. гривень;

3) у власності сім’ї є друга квартира (будинок), крім житла, яке розташоване на тимчасово окупованій території в Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м.

Севастополі, у населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень, та у населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, або житла, непридатного для проживання, що підтверджено актом обстеження технічного стану житлового приміщення (будинку, квартири), за формою згідно з додатком до Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 505;

• 4) у власності сім’ї є більше ніж один автомобіль, транспортний засіб, що підлягає державній реєстрації, з дати випуску якого минуло менше ніж 15 років (крім мопеда і причепа).
• При цьому не враховуються транспортні засоби, отримані безоплатно чи придбані на пільгових умовах через органи соціального захисту населення, у тому числі за рахунок грошової допомоги на придбання автомобіля, а також транспортні засоби, придбані батьками ― вихователями дитячих будинків сімейного типу.
• Наявність (відсутність) у власності членів сімʼї транспортних засобів зазначається у декларації.
• Якщо у складі сімʼї є непрацюючі працездатні особи, які досягли 18-річного віку станом на початок періоду, за який враховуються доходи, і протягом цього періоду зареєстровані в центрі зайнятості як безробітні менше трьох місяців або які (за яких) не сплатили (не сплачено) мінімального розміру єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування сумарно протягом трьох місяців періоду, за який враховуються доходи, допомога на дітей одиноким матерям призначається:
• не більше ніж на два шестимісячних періоди, якщо:
• — у складі сім’ї є особа з інвалідністю, яка згідно з висновком лікарсько-консультаційної комісії потребує постійного стороннього догляду;
• — відсутність будь-яких джерел для існування пов’язана з тривалою хворобою одного та/або кількох членів сім’ї.
• Допомога на дітей одиноким матерям за таких умов на наступний строк призначається не раніше ніж через шість місяців після завершення виплати такої допомоги;
• на один шестимісячний період, якщо сім’я є багатодітною і звернулася за призначенням допомоги на дітей одиноким матерям у липні ― грудні 2020 року.

Якщо непрацююча працездатна особа працевлаштувалася або забезпечила себе роботою самостійно у шестимісячному періоді отримання допомоги на дітей одиноким матерям, до сукупного доходу сім’ї під час призначення такої допомоги на наступний період враховується лише 50 відсотків доходу, отриманого у вигляді заробітної плати (грошового забезпечення), або доходу від підприємницької діяльності. Ця норма застосовується одноразово під час наступного звернення за призначенням допомоги на дітей одиноким матерям.

Кожним наступним зверненням вважається повторне подання заяви та декларації у строк, який не перевищує шести календарних місяців після припинення виплати раніше призначеної допомоги.

Якщо непрацююча працездатна особа перебуває на обліку в центрі зайнятості як безробітна або така, що шукає роботу більше ніж 12 місяців станом на кінець періоду, за який враховуються доходи, та в шестимісячному періоді отримання допомоги на дітей одиноким матерям не працевлаштувалася, розмір такої допомоги під час наступного звернення за її призначенням зменшується на 50 відсотків, на наступний період ― на 75 відсотків. Така допомога під час наступного звернення призначається не раніше ніж через шість місяців після завершення її виплати.”

1. Виплата допомоги припиняється або зупиняється на підставі поданих обґрунтованих пропозицій органу опіки та піклування за поданням центрів соціальних служб та/або служб у справах дітей або уповноваженої особи, визначеної виконавчим органом ради територіальної громади, до органу соціального захисту населення з місяця, що настає за місяцем, в якому виникли зазначені обставини, за рішенням органу, який призначив допомогу.
2. Виплата допомоги на дітей одиноким матерям також припиняється:
3. якщо сім’єю подано недостовірні відомості чи приховано відомості, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на отримання допомоги на дітей одиноким матерям та на визначення її розміру, або встановлено фактичну зайнятість особи, що приносить дохід (винагороду), без оформлення, реєстрації в установленому законодавством порядку, ― з місяця, що настає за місяцем, у якому виявлено порушення. В такому разі на наступний строк допомогу на дітей одиноким матерям може бути призначено не раніше ніж через шість місяців починаючи з першого числа місяця виявлення порушення;
4. у разі переїзду сім’ї до іншої місцевості або настання обставин, що унеможливлюють виплату допомоги на дітей одиноким матерям (зокрема, смерть одинокої особи), ― з місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зміни;
5. за заявою отримувача допомоги на дітей одиноким матерям ― з місяця, що настає за місяцем її подання;
6. якщо реєстрацію особи, яка включена до складу сім’ї, як безробітної припинено з причин, передбачених абзацами шістнадцятим (крім припинення реєстрації в разі працевлаштування самостійно), вісімнадцятим ― двадцять першим підпункту 1, підпунктами 2 і 3 пункту 30 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2018 р. № 792, ― з місяця, наступного за місяцем, у якому надійшла інформація з центру зайнятості;
7. у разі виявлення, що непрацююча працездатна особа, фактично не здійснювала догляд за особою, яка досягла 80-річного віку, або не надавала соціальних послуг з догляду відповідно до законодавства у зв’язку з перебуванням за кордоном сукупно більше ніж 60 днів протягом періоду отримання допомоги на дітей одиноким матерям, ― з місяця, наступного за місяцем, у якому надійшла відповідна інформація з Держприкордонслужби.
8. Інформування органів соціального захисту населення стосовно реєстрації (припинення реєстрації) як безробітної особи, яка включена до складу сім’ї, здійснюється центрами зайнятості щомісяця до 10 числа місяця, що настає за звітним періодом.

• 4.Куди звернутися для оформлення та надання допомоги? 
• Призначення і виплата допомоги на дітей одиноким матерям здійснюються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчими органами міських рад міст обласного значення, районних у містах (у разі їх утворення) рад за зареєстрованим місцем проживання або місцем фактичного проживання заявника.
• У територіальній громаді, в якій утворено виконавчі органи сільської, селищної, міської ради, заяви з необхідними документами приймаються уповноваженими посадовими особами виконавчого органу сільської, селищної, міської ради територіальної громади (далі ― посадова особа територіальної громади) та передаються відповідному органу соціального захисту населення.

Чи можна позбавити матір батьківських прав, якщо вона постійно за кордоном?

Підскажіть будь-ласка як саме себе поводити під час засідання опікунської ради і як саме опікунська рада має відреагувати на те, що її мама постійно за кордоном 2р. Тобто доньку вона не виховує: так-як після розлучення 2 роки не знаходиться на території України. Доньці на разі 3р10місяців..

А с кем проживает ребёнок?

Не думаю що це вагома причина для того щоб лишити матір батьківських прав.

на період відсутності мами на території України, чи маю я право «забрати до себе доньку» і віддати тільки по приїзду мами додому??

Стаття 164. Підстави позбавлення батьківських прав
1.

Мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він:
1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;
2) ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини;
3) жорстоко поводяться з дитиною;
4) є хронічними алкоголіками або наркоманами;
5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;
6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини. ( Пункт 6 частини першої статті 164 із змінами, внесеними згідно із Законом N 245-VII від 16.05.2013 ) 2. Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав з підстав, встановлених пунктами 2, 4 і 5 частини першої цієї статті, лише у разі досягнення ними повноліття.
3. Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них.
4. Якщо суд при розгляді справи про позбавлення батьківських прав виявить у діях батьків або одного з них ознаки кримінального правопорушення, він письмово повідомляє про це орган досудового розслідування, який в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України, розпочинає досудове розслідування. ( Частина четверта статті 164 із змінами, внесеними згідно із Законом N 4652-VI від 13.04.2012 ) 5. Рішення суду про позбавлення батьківських прав після набрання ним законної сили суд надсилає органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини.

Стаття 165. Особи, які мають право звернутися з позовом до суду про позбавлення батьківських прав
1.

Право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, Прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

все робиться через суд: встановлення місця проживання дитини, позбавлення батьківських прав

Чи має право батько дитини позбавити матір материнських прав якщо вона півроку працює за кордоном а тидина з родичами

Право має, але досягти результату не просто, проте можливо. Краще залучити адвоката. Можете звернутись персонально на ел. пошту.

КОЛИ Є ФОТО ДОКАЗ В ПЕРЕПИСЦІ ДРУЖИНИ З ЛЮБОВНИКОМ ДЕ ВОНА ЧІТКО ПИШЕ.ЩО ПЄ ГОРІЛКУ І ЗНУЩАЮТСЯ З ДИТИНИ І Є ВИСНОВОК СОЦ СЛУЖБ-ЩО ЗАФІКСОВАНИЙ ТИСК НА ДИТИНУ-ПРИ ТАКИХ ОБСТАВИНАХ МОЖЕ БАТКО ДИТИНИ ПОЗБАВИТИ МАТІР БАТЬКІВСКИХ ПРАВ І ЯК ПРРАВИЛЬНО ЦЕ ЗРОБИТИ.

А якщо я дитина 15 років і мама постійно знущається з мене і сестри що тоді робити?

до поліції (ст 173-2 купап) або звернутися до служби у справах дітей для поміщенн вас у соціально-реабілітаційні центри

Чи можна позбавити материнських прав жінку яка навіть не вміє прочитати тобто безграмотну.

к сожалению, только на этом основании не получится

Зі мною проживають мої молодші брат і сестра, обоє неповнолітні, мама п'є і не займається їхнім вихованням, чи можу я позбавити її батьківських прав та оформити опікунство над дітьми. Я є рідний брат. Батько відсутній.

Так, можливо тільки у судовому порядку за участю органу опіки та піклування, підстави ст.164 СКУ.

Дмитрий , вам нужно подать Иск в суд . Но одной фотографии мало для лишения родительских прав .

чи можна позбавити батьківських прав матір,якщо вона три роки не опікується дитиною

Можно . Но нужно довести в суде , что она не занимается детьми.

Ми з женой розводимся она хочет уехать отдыхать в Таиланд а детей оставить , можно позбавити батькiвських прав?

Мы с моим гражданским мужем 3 года не живем вместе. У нас есть совместная дочь, ей 13 лет. Муж не обеспечивает ребенка ни как, даже не общается с ней. На Алименты я раньше не подавала.

Можно лишить его родительских прав? Он ни где не работает. И ужу был судим по поводу алиментов. Он первой своей семье тоже не выплачивал алименты и был суд.

На адвоката у меня нет денег, так как тяну дочь одна а зарплата у меня не большая. Что я могу сделать?

Ви можете знайти в Інтернеті зразок позовної заяви про позбавлення батьківських прав та подати до суду за місцем реєстрації батька дитини. Якщо він не забезпечує дитину матеріально та не дбає про її виховання та розвиток, такий позов буде задоволений.

В якості третьої особи при розгляді таких справ залучаються орган опіки та піклування, який буде зобов'язаний дослідити Ваше питання та надати висновок про доцільність позбавлення батьківських прав.

Власне кажучи, це типова ситуація, тому за наявності свідків та матеріальних доказів на підтвердження вказаних Вами обставин названий орган та суд , найбільш вірогідно, приймуть рішення на Вашу користь.

Також Ви можете звернутися до місцевого центру безоплатної правової допомоги, в якому, можливо, Вам допоможуть скласти позовну заяву та нададуть консультації

Я вже півроку чекаю на карту побиту в Польщі, виїхати не можу, жду результата, маю дитину хлопчик 3роки був з бабусею весь час, з батьком дитини не розписані і непроживаєм разом, чи може він позбавити мене батьківських прав, останні два тижні займається сином він.

Уже 4 года как я работаю в Италии без документов детей была вынуждена оставить с гражданским мужем спустя два года я приехала чтоб забрать к маме а меня даже на порог не пустили и детей свекрови настроила против меня на суд не могла подать так как я не имею своего жилья и работы .Потом уехала обратно детям передачи поступали регулярно говорила с ними всегда в присутствий мужа или свекрови .Теперь они решили меня оставить родительских прав над детьми пока я отсутствую .я прописана у них могут ли они меня оставить родительских прав.

Батько дитини не дає дозвіл на виїзд за кордон.Дитині 2,9р.Ми розлучені,аліменти він виплачує но не вчасно(думаю виплачує,тому щоб виїжджати на роботу за кордон)Дитину він бачив тільки місяць після народження.Взагалі не приймає участі в житті дитини,крім сплати аліментів.Дитина його не знає.Як можна виїхати без його згоди?

Бачить-не бачить, це його справа. А можливо Ви йому перешкоджаєте, а, можливо, …. все що завгодно. Але, аліменти він сплачує. Дитина у такому віці не має усіх соціальних навиків, які притаманні дорослим.

В 3 роки малюк згоден «впустити» в свій світ і сторонніх людей. Долучайте батька до виховання і спілкування дитини. Не закладайте «бомбу» повільної дії у свідомість дитини «виїздами за кордон».

Батько не дає згоди — значить доросла людина не довіряє дорослій людині. І має так робити, захищаючи свою дитину.

Чи. Може бивший чоловік відсудити дитину якщо я періодично закордоном на роботі на скільки це можливо і чи це реально..але притому що я непю непалю,середньо статестично проживаю.досить непогано

«Відсудити» — це про що мова? Про машину, про валізу? А ні, про дитину ж, так! Тобто Вас цікавить, чи зможе чоловік встановити через суд місце проживання дитини? Може. Він так само по закону все може робити на користь дитині. Звикли #анижемами з дітьми поводитися, як з власними косметичками та айфонами! І не патякайте про «я єму усьо пакупаю»! свій гаджет ви теж стразіками заліплюєте.

Скажіть будь ласка,я лиши на маму(вона має пенсію по інвалідності)4міс дитину і поїхала на місяць на роботу,дитячий лікар як дізнався то написав заяву,тепер вони мене визвали примусово приїхати ззакордону бо сказали що заберуть дитину!Я не алкаш,неалкоголік,в хаті ремонти і в дити все є необхідне!То скажіть, на яких підставах вони мають забрати дитину?

Добрий день,скажіть будь ласка чи можна батька позбавити батьківських прав,якщо він не піклується про дитину 10 років і не проживає з нею,без його присутності тому шо його немає на території України і ми не маємо зв'язку з ним?

Скажіть пожалуста чи можуть забрати у мене дітей якщо я виїжаю закордон на роботу. Дітей залишаю з матір'ю пишу на неї доручення з чоловіком не розлучена і він не бачить дитину 2 місяці, випиває і не хоче платить аліменти

Привіт. Чи можна позбавити матір батьківських прав якщо дитині 6 місяців. На мій погляд іі поведінка є психічно не врівноваженою через постійні крики при дитині коли вона спить чи створює склоки сама при цьому не звертаючи уваги на ие що дитина рядом спить або активна ?

Ваш погляд не є підставою для позбавлення батьківських прав, та крім слів, я так розумію, не має жодних доказів. Звертайтесь до поліції з приводу вчинення насильства у сім'ї та звертайтесь до органу опіки та піклування.

Чи можуть мене позбавити материнських прав якщо поліція склала протокол про те що 1 раз в житті не забрала дитину вчасно зі школи. І дитина була 1 годину в сусідки.

Характеристика зі школи про мене задовільна. Але слухи про мене погані. Про те що алкоголіка я.

алкоголічка*

Ось за це і можуть позбавити, якщо слухи підтвердяться. А не за «школу». Але почнуть з даного протоколу накопляти негатив про вас, якщо не візьметесь за голову.

Чи можуть маму позбавити прав на дитину якщо вона більше пів року працює за кордоном із другим законним чоловіком . Дитина неповнолітня живе з батьками мами де і приписана ?!
Дякую

Позбавити «материнських» (батьківських) права — це складна процедура і від названих фактів не дуже залежить. Потрібні інші аргументи — тоді можливо. Звертайтесь персонально.

Доброго дня. Скажіть будь ласка чи може батько дитини мене позбавити материнських прав, якщо я знаходжуся за кордоном. Дитина проживає у бабусі де і приписана, живе в чудових умовах, навчається. На даний момент ми з чоловіком розлучені.

Може, якщо «постарається», чому б і ні, якщо ви фактично не займаєтесь вихованням дитини. А присилати гроші з-за кордону можете і бувшому для дитини — яка різниця?

Чи може чоловік лишити мене материнських прав якщо я буду за кордоном 1 рік але гроші буду висилати для дітей

Це залежить не від грошей, а від аргументів чоловіка (його адвоката) та рішення суду, який може взяти до уваги ті аргументи чи не взяти. Сам факт надсилання вами грошей — ні від чого не страхує.

можут ли лишить мене материнських прав без мого веома